Я б хотіла пройти всі дороги країни,
Від великих шляхів, до маленьких стежок,
Щоб почути, побачити всю Україну,
Різнобарв'я степів,ніжний гомін річок.
Я би радо віталась із кожним зустрічним
Із пташиною в небі, у лісі – з кущем,
І минаючи села, де мешканці звичні,
В господині якійсь пригостилась борщем.
А іще погуляти б в селі на весіллі,
Де радіють усім перехожим , гостям,
Заспівати пісні ,що знайомі і милі
Із далеких років, як була ще дитям.
Я б хотіла побачити замки і вежі,
Що історія нам дотепер зберегла
І торкнутись в музеях тканин і одежі,
Що якась невідома майстриня ткала.
Прогулятись бажала б по вулицях міста,
Усіх міст України – й великих, й малих
Бо у кожному є щось своє, особисте,
Й таємниця, захована міцно від всіх.
Я б тривалу свою завершила б мандрівку
На вершинах Карпат, де лиш крок до зірок,
І дивилася у небо, підвівши голівку,
Де у тиші космічній - великий наш Бог.
Я б із Ним розмовляла, як з давнім знайомим,
Мир і лад попросила б країні моїй,
І щаслива тоді, я б вернулась додому,
Бо здійснилась одна з найтаємніших мрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599076
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 11.08.2015
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)