Ми дихали серцем,
в безодню прірв космосу...
Нам зорі із неба -
не слали "привіт",
посмертне послання
гарячими пальцями ,
вони висікали
на краю повік
Вони так жертовно
і так самовіддано,
із неба на землю
все падали вниз ...
Світили нам в очі
незнаними барвами ,
а в серці лишали
легенький поріз ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2015
автор: Фурія