Послухай своє серце, відчуй його думками.
Вони ж незрозумілі, переплелись вузлами.
Вони літають в небі, очима не піймаєш.
Вони здійнялись вітром, в який щодня пірнаєш.
Як часто ми не знаєм, чого насправді хочем.
Як часто ми не маєм того, що мати можем.
Як часто ми думки свої не контролюєм.
Коли же щось стається, про це дуже шкодуєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599109
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2015
автор: Таємнича незнайомка