[i][color="#121111"]
«...і я відчуваю
як падаю в небо…» піснями
рида Океани...
А нерви мої давно на розрив...
І я вже не знаю -
з тобою, без тебе... між нами
осінні тумани
в душі, а в серці - останній порив...
"...не мовчи, благаю..."
з динаміка хрипло ридають...
А слів, щоб сказати
нема... Тільки сльози стримати як?
"...відпусти..." до краю
Дійшов я, а далі - не знаю...
Та я хочу знати,
як жити без тебе? Чом усе так?
"...обніми мене..." ти.
репродуктор вводить в оману
та пророчить біду...
І "...холодно..." вже... Іду навпростець
на поріг самоти...
Швидку викликати не стану,
бо "я на небі був..."
Та вже скоро усьому кінець...
[/color][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599247
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2015
автор: AKM