[i] Вбери-но білу сукню
на тіло на прогінне,
на виґронені перса
і лебідь живота.
Вбери-но гарну сукню
і усміхнись лукаво
і загучи хапливо,
як скрипка, з-за плеча.[/i]
Василь Стус
Одягну білу сукню для тебе із ніжної зваби
плавні вигини тіла покриє легенький сатин.
І з'їдатимуть очі мене - неймовірні нахаби!
Я зійду у реальність з твоїх ілюзорних картин.
Малюватимем щастя нестримно-солодке з натури,
і не спинить ніхто буревію і зливи дует.
Ти сміливо зруйнуєш іще неприборкані мури
зі спокусою в парі, з поривом жаги тет-а-тет.
Усі рамки зірвеш, обійдеш неприступні кордони,
нас охопить раптово шаленства і мрії завій.
Ми дізнаємося, що бажання буває бездонне...
А опісля, коханий, ти знову поринеш у бій!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599312
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2015
автор: Уляна Яресько