[ небо в блаватнім вогні відцвітає ]

мрії  свічками  
в  минуле  стікають
бігають  босі  
по  травах  не  скошених
юність  відснилась    
та  зрілість  чекає
ще  великоднього  
з  миртами  кошика

вже  відговіло
над  веснами  липнями
«вчора»  
що  стало  «сьогодні»
бо  «завтра»
злетом  до  віт  
прозоріє  між  липами
іскра-свіча  
із  небесної  ватри

може  не  варто
чекати  
на  писанки
в  мріях  солодких
у  юність  вертати  
є  кому  завше
гойдати  колисанку  
світу  що  плаче
дощами  блавату


©  15-07-2007,  Ханой

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=59937
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.02.2008
автор: drillinger