Спекотне літо. Йдуть жнива.
Горить вогнем безхмарне небо.
І певно зайві тут слова,
Їх в таку спеку і не треба.
А осінь колосом спішить,
Грушки вкривають землю зрання,
Ще трішки-трішки – лише мить
І сонце припече в останнє…
Венгерки вдягнуть синяву,
Горіхи випадуть додолу,
Зупинять літо на скаку,
Зірвуть із літа всі підкови.
І хризантеми зацвітуть,
І кольори розширять гами,
Листки із дерева спадуть
І осінь прийде із дощами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599377
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2015
автор: Віталій Назарук