Шепоче вітер колосу щось в полі.
Пірнає в золотистих колосках.
Ось ранок прокидається поволі.
І небо потонуло в сокирках..
Ці ніжні синьоокі літні квітки,
Чудовий настрій зранку придають.
Як в коси уплелися тонкі нитки:
Вкрапляють у красу осінню суть.
Про осінь ми згадаєм тільки ранком.
Притиш ти кроки, осінь золота.
Хай квітне поле - ніжна вишиванка,
Що мов на свято, літо одяга.
Сплету вінок з пахучих літніх квітів.
Вплету між них краплиночки роси.
Моїм коханням будуть оповиті,
Як вірний оберіг душі краси...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599378
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2015
автор: Н-А-Д-І-Я