Вірочка! Сонечко Ти наше!
.
Ти багато років випромінювала світло, і ми відчували Твоє тепло. Тебе вже з нами немає, але слід, який Ти залишила в наших і дитячих серцях, кожен день, освічує наше життя і зігріває травмовані душі.
Будь впевнена! Всі прохання Твої я виконаю до останку, допоки живу на землі.
До Дня Вчителя прийми від мене цей скромний подарунок.
.
День Вчителя - це Свято було в нас.
Ми вибрали в житті таку дорогу.
Пропрацювали разом все життя,
Віддали честь і шану педагогу.
.
А Вчителем від Бога Ти була.
Він дав Тобі талант, який не вкрасти -
Любити милих, славних діточок,
Свій труд сповна у їх здоров'я вкласти.
.
Тебе любили діточки завжди.
Для них Ти, наче мати рідна була,
Своє тепло вливала в душі їм,
Сердечок їх биття завжди Ти чула.
.
І знай! Що в серці кожного з дітей
Душі Твоєї частка в ритмі б'ється,
І згадуючи образ милий Твій,
У кожного із них сльоза проллється.
.
Я часто задивляюсь на екран,
Дивлюсь постійно на Твої уроки:
Дітей щасливі личка... І в житті
Прекрасні, граціозні Твої кроки.
.
Без Тебе я сьогодні!.. В школі сам!
І сліз я зупинити вже не в змозі,
З любов'ю згадую, як зустрічали нас,
В це Свято, діти, на шкільнім порозі.
.
І на могилці в день оцей cвятий
Я постояти коло Тебе довше мушу,
Схиливши голову в поклоні до землі,
До Бога помолюсь за Твою Душу.
.
Цінуючий Тебе!.. Моя Рідна!.. Твій Володя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599510
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.08.2015
автор: DVI