найлегше - не вірити їм усім
не вірити жодному слову їхньому
жодній їх посмішці
жодній їх випаленій емоції
уникати попеліючих дотиків
щоб не залишалось слідів від їх пальців
щоб ніхто не знав не бачив
що до тебе вони торкалися
залишаючи відбитки рук своїх
виразними і чіткими
на твоїх долонях і на твоєму тілі
правда потребує не стільки
твердості внутрішнього стержня
скільки твоєї віри і скільки порядності
в те що в жодному разі не варто
здаватися
в те що природа людська дивна річ
в те що кожний другий із нас
не знає кого їм триматися
до чого їм прагнути
біля кого схилити голову
кому відкритися
щоб бути нарешті щасливими
щирими піднесеними справедливими
сяяти тисячеваттно і зігрівати теплом своїм
тих хто мерзне навіть спекотним літом
посеред свого життя що схоже на жиТо
щастя ж у тому щоб віддавати
всього себе
людям яких ти любиш
щоб врешті почати щасливо
жити
13 серпня 2015 [16:28]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599525
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.08.2015
автор: Віктор Шупер