Я у твоїх обіймах знайшла свій спокій,
Ти продовження вічного хепі- енду.
І нехай ті, що завжди шукають потай,
Прочитають на кам'яних монументах.
Я не знаю багато речей на світі,
Я не вірю в обставини, випадковості.
Та я точно впевнена, що в ділах усіх,
Треба жити завжди лише по совісті.
Мені шкода бідних на розум " блискіток",
Що в дишевих тонкощах не розбираються.
Так багато пройдисвітів і пройдисвіток,
Що корони крадені надівають.
Я в обіймах вічного й непорочного,
Де буденність сіра немає сили.
І мільйони, тисячі зір галактики,
Нас з тобою вибрали й освятили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2015
автор: Кіра Рубінова