[i]Прощай, прощай, чужа мені людино!
Ще не було ріднішого, як ти.[/i]
Ліна Костенко
Заснули бурі... обіймає штиль...
Думки шалені укладаю стосами.
Любов пішла, торкнувшися ледь косами...
Мені до тебе - безкінеччя миль.
Зламаємо омріяний паром,
Усі надії скинемо у Лету ми!
Що до основ оспіване поетами,
Не осягнути, певно, нам обом.
Безжально час поїсть усі сліди,
Не впише наше щастя у історію...
За те, що я ім'я твоє повторюю,
Мене надмірно, любий, не суди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599577
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2015
автор: Уляна Яресько