Повернуть роки би молодії
І щасливу ту дитячу мить.
Де є радість,сміх і мрії
Що воно не скоро пролетить.
Повернуть би мені сміх і радість
І веселу усмішку в устах.
І не знати що це таке,старість,
Бути вічно молодим в своїх очах.
Повернути би мені своє дитинство
Щастя від життя на кожен день.
Думати про тепле материнство
І про свою маму кожен день.
Та роки летять все швидше та невпинно
Їх уже ніяк не вернеш,хоть би хотів.
Відлітає молодість нестримно
І якби я вмів
Я б зупинив час...Я б повернувся
У своє дитинство золоте.
І тоді б я,може,схаменувся
Що років таких вже не буде.
Вони пролетять і не вернуться
Вже не буде цих веселих днів.
І вони ніколи не вернуться...
Повернув це все би я,якби я вмів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599633
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 14.08.2015
автор: El DoRaDo