Якби всіх нас нагайкою по спині,
Бив не державець, батько змаленьку,
То б землю зберігали, як святиню,
Чи берегли б, як матінку святу…
А нині безлад, брат іде на брата,
Є дві нагайки – наша й москаля,
Нам варто і надалі виживати,
Чи буде нас тримати ще земля?
Чи клепка десь поділась, наче з бочки,
Що ми у різні трубимо дудки,
Ми ж України доньки і синочки,
Що? По степах повинні полягти?..
Порядок варто навести у домі,
Орати землю, сіяти хліба,
Не спати вічно і не бути в комі,
Завжди, щоб була світла голова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599794
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2015
автор: Віталій Назарук