Від правди я завжди тікаю.
Лечу у дно,ще змах і я злітаю.
Куди думки мої пливуть,не знаю.
Як тільки крик,у темряві зникаю.
Я чую шепіт милозвучний,
Та біль душі,такий,ревучий.
Ще крок і постріл в спину влучний,
Писемний зойк, такий незручний.
Ще раз! Й терпіння-ворог мій.
Ще раз! Й на тебе пущу змій.
Закрий свій рот,та говорить не смій,
Не забувай-терпіння,ворог мій!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599935
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 16.08.2015
автор: Дана Креп