Ніщо не гріє так

Ніщо  не  гріє  так,  не  більшить  віку,  
Як  щирий  усміх  друга,  у  реалі  –  
Не  в  силі  сонце  –  у  найвищім    піку,
Вогонь  в  печі,  а  чи  вино  в  бокалі.

Той  усміх  друга  –  для    душі  намисто,
Те  світле  слово  –    в  погляді  зорею.
Той  ніжний  дотик  –  соковитим  листом
Ставково-світанкової  німфеї.

Ніщо  так  рани  загоїть  не  в  змозі,
Хоч  день  сиди  в  медичнім  чемодані,
Як  друга  крок    на  зболенім  порозі
За  мить  до  буревію  в  океані.  
.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)