Вже роки забрели у ранню осінь
Іскриться білий іній на чолі;
Мов зерна у достиглому колоссі,
І діти, й внуки поряд немалі.
І я між ними, ніби молодію,
Й моменти ці утратити боюсь,
В минуле заглядаю знов тоді я
І за важливі справи знов берусь.
Нехай панує золотава осінь,
Сніжком накриє хай мене зима,
Я ж на своїй розвихреній дорозі
Зустрітися захочу з усіма.
5.07.2014.
Ганна Верес
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600061
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.08.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)