І знову вечір чорним вороном злетів.
Та не приніс у світ жаданої остуди.
Злегенька дощ поміж гілок прошурхотів.
В польоті висох, не торкнувши всохлі груди.
А біля озера зібралася юрма.
Вбирати плесо водяне – то насолода.
Купає коси чорні в озері пітьма.
До ночі місяць підбирає в небі коди.
Качки, що дикі, в гнізда вклалися давно.
Вода застигла, наче віск, що збіг із свічки.
А ми з подругою на лавці сидимо.
В вінок вплітаємо думок строкаті стрічки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600135
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.08.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)