Кузя, друг, я пишу Тобі лист,
бо в Тебе мало б бути сьогодні файне свято,
приїхав би до мами чи з друзями б зустрівсь,
після концерту, певно, бо їх було багато...
Отримав вітання і звичні цілунки,
і як завжди привітно усіх Ти б обійняв,
до ранку не згасали б забави і гульки,
і кожен шанування Тобі б своє послав...
Давай повернемось знов в ту зиму,
яку тепер нам не забути,
але, на жаль, це неможливо,
Тебе із неба не вернути...
Тож, будем слухати Твої касети,
які нас жити і любити вчили,
влаштуємо Тобі аплодисменти,
і скажем ще раз як Тебе любили...
Знаєш, час втікає, як вода,
та віримо, що Ти навічно будеш поряд,
хай буде тобі в небі оселя затишна,
та все ж Ти не відводь від нас свій пильний погляд...
А ми всі сьогодні свічки вмить запалим,
щоб бачив Ти і там вітаннячко від нас,
на різні голоси пісні Твої затягнем,
як любим і сумуєм, повторимо ще раз...
Давай сьогодні всі границі зтремо...
які тепер нас розділяють,
Тебе сьогодні обіймемо,
і з Днем Народження всі привітають...
Давай сьогодні Ти нам заспіваєш,
а ми знов будем шаленіти,
як шкода час не відмотаєш,
і вже нічого не змінити...
Кузя, друг, я пишу Тобі лист,
хотілось би сказати, що я Тебе вітаю,
пробач за фамільярність, слова втікли кудись...
Тебе не вистачає... Ми так Тебе кохаєм...
Кузя, друг...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600218
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2015
автор: Sama_po_Sobi