́́І ось світом мандрую я
знову сірі будні
куди заведе моя життєва дорога
Cкільки будуть іти багряні ріки
скільки буде литися людська невинна кров
скільки буде тривати ця жалюгідна війна
скільки будуть ще стріляти серед нив і оков
Коли всі скажуть
ось вона надія
але все мине і це минає
для когось це останні дні
ніщо не вічне
ми це прекрасно знаєм
Будуть люди гідно жити
брат за брата
такий народ не подолати
стане правда-воля
але поки що все не так
це лише початок: не кінець-крах
І ось мандрую світом я
я не хвилююсь
я знаю
що Україна ЩЕ ЖИВЕ
ЛЮБЛЮ ЇЇ
НЕХАЙ ПРОЦВІТАЄ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600306
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2015
автор: Сльози Фенікса