Я прийду до тебе, та й під вечір –
до верби, що біля річки в зорях,
обійму в духмянні трав безпечних,
хай любов всі сумніви поборе.
Щоб моя лебідонька щаслива
та й була б у цім нелегкім світі;
щоб збулось для нас тут Боже диво
у безсмертнику і горицвіті...
Місяченько - свідок мовчазливий
з-за хмарини дивишся... й смієшся –
схованка твоя, що чорна грива,
а верба під вітерцем все гнеться...
Перса твої пружні і здорові,
та й волосся шовкове лоскоче,
губи притягальні і медові,
в ласках відчувати тіло хоче...
Зустріч все ж кінчається... й поночі...
Місяченьку – підсвіти ж нам знову...
17.08.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600314
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2015
автор: Променистий менестрель