Стежка стрімка...буяння трав...
Польові квіти...та перлин роса...
Ні дзвонів тут...ні куполів...
Ні розписів чудних...ні фресок золотих..
Тут Сонця-бог витає...і добра...
Тиша..дзвонаря нема...
Пташок...мелодія дзвінка...
Як віднайти...хто заблукав?
Кого світи в оману завели?
Кого сердечна рана...обпіка?
Нема вогнів...лиш кілька світлячків...
Віра вмира...померкли...тисячі надій...
Та ти...не стій...любов жива!
Ближче підійди...спіши...
У Храм Любові...марево із мрій!
То Джерела...шумить вода...
Тут все...до чого прагнула душа...
Усі скарби ...відкриються тобі...
Ти...припади...і спрагло...пий!
Пізно...долає втома...сила покида...
Любов- у широкому розумінні,людина тільки тоді буде щаслива,коли буде доброю і світлою і з любов"ю буде відноситись до всього сущого ...Все,що навколо нас,створене з любові,а нам треба плекати це почуття у своєму серці і використовувати для добрих справ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600337
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2015
автор: Ілея