Розквітло небо й сонечко ледь – ледь зажевревіло
І розлились в гаях й садках пташині голоси.
За ніч чарівну земленька легенько відпочила
І двері, привідкрились нам, ранкової краси.
Червонобокі яблучка – ще досипають мило,
А виноград умився вже у ранішній росі,
Різноколірні сливочки – сестрички визирають
І груші посилають нам медові запахи.
Ставок дрімає за селом – спить плесо водяне,
Лиш очерет чуть шелестить, як рибка промелькне.
А вдалині туман встає і ліс немов димить,
І коник вороний, як вітер, назустріч сонцю мчить…
Розквітло небо й сонечко ледь – ледь зажевревіло.
30.08.1993р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600344
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2015
автор: Мацик