Зоряна ностальгія.

Вечір    зорі    збирає    в    кишені,
Колискову    нашіптує    вітер,
Дні    минають,    немов    навіжені,
Я    так    хочу    з    тобою    зустрітись.

У    мозаїці    зоряній      разом,
Малювали    ми      долі    світанки,
І    немає    кордонів    для    часу,
Як    кохання    палає    від    ранку.

Я      на    зорі    вдивляюсь  ,як    в    очі
Твої    щирі,що    жаром    палають.
Швидко    плинуть    розлук    дні    і    ночі,
Загартованим    стане    кохання.
01.08.15

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600376
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2015
автор: леся квіт