Комусь Скрябін, Кузьма, чи Андрійко -
Як важливо для нас це тепер,
Став пророчим кінець твого фільму:
Чатувала безжалісно смерть.
Може, була вона випадково
І блукала собі абияк.
Ти попався у час їй ранковий,
Лідер гурту, веселий співак.
Раптом так захотілося долі
Із Героями в вирій один
Взяти в небо тебе світанкове,
України величної Син.
Всім забракне твого оптимізму
І веселої щирої вдачі,
Тільки завжди звучатиме пісня
І прихильники знову заплачуть.
Скільки будуть тебе пам’ятати,
Стільки будеш живим серед нас.
Вічна пам’ять, Пісенний Солдате,
Вже на небі - твій зоряний час !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600389
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 17.08.2015
автор: Шостацька Людмила