Ювілярко, моя мила,
Випивай до дна!
Хай любов дарує крила
І не обмина!
А ця пані вередлива,
Знаєш ти либонь,
Не одному розпалила
З іскорки вогонь.
Навіть сніжною зимою
Вітром не дихне,
А поманить за собою
Й миттю спалахне.
І захочеться масельцем
Полум'я тушить...
Бо із полум'ям на серці
Дуже важко жить.
(Щоб любов була завжди
І повік не гасла,
В той вогонь, замість води,
Підливай же масла!)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600479
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.08.2015
автор: Леонід Федорів