Закриваючи очі, я бачу світ різнобарвний,
І я не живу, я існую, на милість чиюсь.
Хтось, може, не логічний, однак тривалий,
Хтось, мабуть, здобуває, а я все ще крадусь.
Є речі, за які б я віддячила щиро.
Та я все мовчу, закриваючи очі.
Бо навколо не все так прекрасно, а сіро.
Й не білосніжні світанки, а чорні, мов смерть ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600490
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 18.08.2015
автор: Дана Креп