Давайте поговоримо без слів.
Найлагідніші – й ті наразі недоречні.
Душа вже налаштована на втечу
Від суєти й навали співчуттів.
Їй теж до тями хочеться прийти
І звикнутися із пекучим болем.
Не будем сипати на рану солі.
Найкращі ліки – втіха самоти.
Помовчимо. У спогад попливем.
У ньому, може, візьмемось за руки.
Наче утішні словеса і звуки
По суті – просто дзеркало криве.
А треба далі жити на землі.
Гірку розпуку й відчай побороти.
Але це буде потім, потім, потім…
Давайте поговоримо без слів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600495
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2015
автор: stawitscky