[img]https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQeBYgxPg-EHtjh0cqRTHhNHhJwHxttJ54fZpDAauHg4HNIzPmV[/img]
[color="#1100ff"][i]Скільки горя в тобі, Україно!
Де ж та доленька блудить твоя!
Чи зупинитесь ви, вороги- супостати,
Що плюндруєте так її світле ім’я.
Коли підете звідси, нелюди кляті?
Скільки будете ще нашу землю топтать?
Повертайтесь в свої глухомані злиденні
Хазяйнуйте й наводьте у себе там лад
На весь світ заволати я хочу,
Щоб почув сам Господь в небесах
Ви ніколи не будете братом
Бо брати так не можуть підло вбивать.
А ми якось дамо собі раду
Ми дотепний і вмілий народ
І до труднощів нам не звикати
Злетимо до небачених в світі висот
Нам насправді є чим пишатись
Ми ж нащадки козацького роду
Це коріння так глибоко в наших серцях
Що немає йому переводу[/i]![/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600506
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 18.08.2015
автор: Ніна-Марія