Ось новий ранок. Прокидаєшся сама,
А ніч була ... немов вогонь змішали з льодом.
З такою пристрастю він цілував вуста,
А враці вийшов із кімнати спішним ходим,
І двері тихо за собою зачинив.
Він думав-спиш, а ти гасила лона спалах.
Так було завжди, ну а він- одним із них,
Кому ти ласку щедро -щедро дарувала.
Ще біля тебе аромат його духів,
Його обійми ще не змиті з твого тіла,
Він зміг очистити б тебе від всіх гріхів,
А ти б його (напевно) щиро полюбила,
А може й склалося б-не гірше, як у всіх,
Та лиш надії марні ти у серці душиш,
Бо всім потрібна ти заради власних втіх,
А так хотілось, щоб заглянув хтось у душу.
18/08/2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600558
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2015
автор: Наталя Хаммоуда