Я вдруге у житті під зорепадом,
Думки вплітають шлейфів мить,
Торкаюся зіницями,Галактик у сузір"ях
Так легко,без всіляких протиріч.
Така краса...небесна тиша!
Та тільки богомол,згадав ,що на землі,
Туманом напоїлась пряна нічка,
І я згубилась у секретах глибини.
Повірте...це так усе казково!...
Упасти в небо, серцем навзаєм,
Відчути подих від землі зтяжілий,
І відірватись пухом в височінь,
Я поділюся світом з вами!!!!
Ажурью цнотоднів із павутин,
І місяцем,що був ласкавим,
Коли ловила зорі навпростець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600599
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2015
автор: Плискас Нина