Восьма Казанська

З  мене  віршиків  писака,
Як  з  попа  мого  собака.
Зранку  встану  і  радію  –
Для  попа  вечірню  грію.
Вийду,  стану  на  порозі  –
Пес  мій  гавкає  в  тривозі.
Піп  вже  лупить  в  свої  дзвони  –  
До  схід  сонця  тре  ікони.
Що  за  день  сьогодні?  Празник?
Чи  в  попа  є  свій  показник?
В  понеділок  хіба  можна
В  дзвони  так  гатить  тривожно?
А!  –  це  може  все  для  мене?
Піп  вже  править  анафему  -
Через  річку,  крізь  простори  
Облітають  помідори,
Обривають  зеленці,
Мчать  до  мене  звуки  ці?
Подивись  ти  на  годинник  –  
Чи  співав  в  тебе  вже  півник?
Чи  придумав  може  й  сам
Календар  церковний  в  храм?
Чи  кум  твій  в  дзвони  тренувався,
З  будуна  служить  подався?
Чи  ти  дзвін  новий  придбав
Тестувать  часу  не  мав?
Як  звучить  він?  –  В  унісон?
Як  людям  сниться  святий  сон.
Ляж  поспи  ще  в  тепле  ліжко,
Хай  мій  собака  поспить  трішки
Дай  ти  людям  відпочити,
Понеділок  пережити.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600617
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.08.2015
автор: sunsveta