Промчалося життя по автостраді,
А я за ним... пішком у брід ,
Повз мене все,що не встигаю,
Та навіть те,що байдуже мені...
Хтось наздогнав... неначе ралі,
Вся швидкість,невагомість нас...
І як нате,відмова гальмів...
Не вибачить, дорога лихачам.
Уже стоптали ноги подорожні,
Онучі в клоччя,мозолі у кров,
Котилось вічне колесо печалі
У запорошених росою споришах...
Поникло тінню у туманах,
Світанком стомлених століть,
Пів оберта...і роздоріжжя...
Зпокон віків...стоїть хрестами ,
Розп"яті думи й пагінець життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600758
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.08.2015
автор: Плискас Нина