Не думала я, що вернутися може війна
І спокій в державі порушити махом єдиним.
Поранених тисячі, сотні смертей – ось ціна
За крок до Європи країни верби і калини.
За крок до Європи Майдан пошматований був
Кийками гумовими, кулями – щедро летіли.
Та тільки народ новий дух після цього здобув
І честі набрав у своє понівечене тіло.
Воюють одні, інші кошти збирають для них,
Співають і пишуть, осколки із тіла виймають.
І сонце зчорніле світліє у хмарах лляних,
І громи гучні у розпеченім небі стихають.
Колись все скінчиться. Це буде, мабуть, не за день.
Держава моя стане центром життя на планеті.
А нині ми пробу на гідність і силу здаєм -
Хто в смокінгу новім, хто в латанім бронежилеті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600760
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.08.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)