В  тяжку  хвилину  ти  вже  знаєш,
Що  за  слова  свої  себе  ти  покараєш.
За  біль  що  в  середині  все  зростає,
Впадеш  на  дно,хоч  з  часом,він  тебе  все  залишає.

Придумай  світ  свій,та  в  ньому  залишись,
До  правди  тихо  та  невтомно  підкрадись.
І  не  кажи,що  не  під  силу  взяти  небо,
Для  посмішки,лише  воно  для  тебе  треба.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600932
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 20.08.2015
автор: Дана Креп