Ти пам’ятаєш сад навпроти,
Стареньку хвіртку у кущах,
Як негараздам всім супроти
Ми ним жили, забувши страх?
Як по алеях жовтих, жовтих
Брели у тихий листопад.
А потім сірим днем, холодним,
Ввірвались звуки канонад.
Сад постарів, ми знову стрілись,
В очах читали всі слова –
І серце болісно забилось,
І цвітом плакала весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2015
автор: Г. Король