Все закінчиться перебудовою міст,
Тільки створюючи щось нове можна
Перебороти злість,
Можна, зрештою, навіть її убити,
Хоча як –
Хто тобі відповість?
Вартові? Вартовим би тільки поговорити.
Життя складається з блок-постів, -
Говорять вони, -
Вірніше із перевалів і блок-постів,
Рухаєшся уздовж межі – тримайся слідів,
Виходиш за цю межу – не розраховуй на біль,
Болить тільки тому, хто знає що таке біль,
Що ти маєш поза цієї війною?
Де твоя попередня любов?
І скільки залишилося в неї цієї любові,
Щоб полюбити тебе
З усім твоїм теперішнім злом.
Я не знаю, що таке біль, - говорю я їм, -
Якщо вона мене досі любить –
Я їй нічого не відповім.
Хай думає, що смерть забрала мене ще з перших –
Так значно простіше і значно легше,
Смерть – це страх залишитися живим,
І жити постійно із ним.
Вони розійшлися по блок-постах,
У кожної смерті конкретний час,
І навіть куля з поваги та честі
Проходячи через шкіру і кості
Оминатиме твоє лице.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601016
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2015
автор: Мирослав Гончарук_Хомин