Я забував про будень, я хотів...
Чого здається варта випадковість?
Давним-давно уже б осамотів
Якби не певна загадковість...
У сірий день помітив погляд радість,
І мій товариш колихав їй коси.
Надія! Раптом то реальність?
Зі скреготом заворушились троси...
Десь в серденьку лунала пісня знову
Забуті хвилювання розпаковували речі
Я, ніби потайки, закоханий у мову
Стояв і зустрічав ключі лелечі.
Тепер не хочу прокидатись, ти - мій сон
Водиця не вгамовує більше спраги
На жаль тебе розплів не мій мусон
Пробач, якщо багато дав уваги...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2015
автор: Витісненні емоції