Вони народились такими –
Із люттю у серці до нас,
Вступати в полеміку з ними
Не варто, не гайте свій час.
У пику, без довгих дебатів,
Ти сепара клятого бий,
Кулак охолоджує вату,
Лишає загарбницьких мрій.
Лиш силу москаль поважає –
Валізи спакує за мить,
Край рідний, кацапський* чекає,
За ним у них серце болить.
До раші мандруйте своєї,
Берізки там білі стоять,
Під співи моксельскої** феї
Так солодко буде бухать.
*кацап перекладається з тюркської мови як живодер або м’ясник. Так назвали московітів за різню під час та після завоювання ними Казанського ханства.
**земля Моксель або земля Залешанська. Пізніше ця земля почала називатися Ростово-Суздальською, а ще пізніше – московією. І тільки при петрі1 ця земля в перший раз назвалася рашею.
19.08.15р.
Написано спеціально для таких як марсіанін, вчи справжню історію, а не переписану катериною2.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2015
автор: Руденко Олекса