І не було прощання довгим, сльозоточивим.
Тиша не розірвала. Слово не обпекло.
Той, хто тримав за руку, завжди мені відчинить.
Просто така потреба: знати моє тепло.
І не плелись мотузки, і не в’язались пута.
Пальці ховали ніжність і відпускали сни.
Я відчувала дотик і обирала: бути.
Просто така потреба: дихати поруч з ним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2015
автор: Катка