Схилився вниз -важкенна голова,
уже й за сонечком не повернутись.
Тяжка буває батьківська судьба,
бо заставляє до землі зігнутись.
Зростив за літо тисячі дітей-
міцних, налитих, спілих насінинок.
Уже дозрілих пустить до людей,
сам тихо ляже на спочинок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601217
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2015
автор: Онофрійчук Наталя