Вечір надворі і сонечко сідає,
місяць у небі ніченька гойдає
і розсипає із зірок намисто,
сон для дітей носить до ліжка.
Вже полягали всі спати малята,
а з ними зайчики і ведмежата,
сонною стала раптом подушка,
хто прошепоче їм казку на вушко?
А по садочку Дрімота ходила,
тихенько в хату вона заходила,
а чи усі уже в хаті малята?
Із ними іграшки вклалися спати.
Сон-Дрімота щось шепоче на вушко,
сонною, легкою стала подушка,
а ковдра ніжно огорне краями,
щоб сни солодкі швиденько літали.
Сон-Дрімота розповість усім казку,
кожному різну та гарну всім разом,
казки вже відповідь усім давали
на ті питання, що вдень турбували.
Нехай незгоди ідуть від подвір’я
далі у тихе м’яке повечір’я
і колискову Дрімота співає,
а сон тихенько по хаті літає.
Люлі же люлі, пора дітям спати,
у снах швиденько усім підростати:
нічка колише, торкне їх крилом,
тихо надворі: для сну час прийшов!
Фотографія із інтернету.
21.08.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601248
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 21.08.2015
автор: Светлана Борщ