Дорогенька Моя! Вірочко!
.
В ці поминальні дні, я постійно спілкувався з Тобою.
Ти знаєш ким Ти була для мене. Я ще і ще раз обіцяю, що всі прохання Твої я виконаю до останку допоки живу на землі.
Спи спокійно! Моя Рідна!
.
Задушні дні уже в листопаді прийшли,
І служби правляться за душі всі померлі,
Щоб перед Господом в чистилищі було
Вам набагато спокійніше після смерті.
.
Я роблю все для Тебе весь цей час,
Що вже пройшов після раптової кончини,
Могилочка Твоя завжди в живих квітках,
І світять свічечки Тобі майже щоднини.
.
Григоріанку замовляю кожен раз,
В монастирі постійно моляться за Тебе,
Завжди, в церквах, я виставляю парастас,
Щоб Господь Бог забрав Тебе до Себе.
.
В молитві й я схиляю голову свою,
Так починаю я в житті щоденно днину,
І згадуючи образ рідний й милий Твій,
За Твою душу я молюсь у цю хвилину.
.
Твій образ в пам'яті завжди буде моїй,
Його вже неможливо буде стерти,
Залишиться, він там, до самого кінця,
До сотої секунди в моїй смерті.
.
І в поминальні ці, для мене важні, дні,
Я знов прийду до Тебе на могилку,
Засвічу свічечки і щиро помолюсь,
Й відчую я любов Твою у цю хвилинку.
.
Твій Володя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601251
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.08.2015
автор: DVI