Кінець літа.
У сонячний день кожна квітка -
мов зірка серед трав,
що підсохли.
Кожна вабить схилитися,
дякувать,
згадувать
найважливіше...
Ось диво! Ось радість!
То квіти великі -
сяють
жовто-гарячою ласкою соняхи!
Згадую й вправду
про найважливіше!
Наше свято буття
на планеті Земля
неможливе без Сонця!
І для того,
щоб Зірку найближчу
нагадувать людям,
ХТОСЬ
на Землю
насіяв квіток!
Із весни і до осені -
радість очам!
Ось жоржина
в старому садку.
Свіжість ніжно-бузкова.
Пелюстки позавиті,
укладені густо, урочисто...
ХТО
це диво творив?
ХТО
творитель і майстер квіток?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601342
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.08.2015
автор: ДивоЧинна