Рідна Моя!
.
Сьогодні, в Свято Миколая, я з сином згадував як Ти трепетно відносилась до цього свята.
Яку насолоду Ти одержувала від реакції наших дітей на подарунки. Ти була дуже доброю і розумною мамою!
Я не мав права не відтворити це у вірші.
.
Рідненька! Миколай до нас уже прийшов,
Приніс нам з сином соковиті мандарини,
А в нашім серці смуток все ще не пройшов
І щиро споминаємо Тебе у ці сумні хвилини.
.
Ти так завжди любила гарне свято це,
Все готувалася для нього до світанку.
І. вставши після сну, Ти тішилась за те,
Що Миколай не обійшов нас цього ранку.
.
Ти рада була в той момент, коли наш син
Витягував пакунок в себе з під подушки
З щасливим криком... "Мамо, є в мене один"
Й виймав з пакунка новенькі ігрушки.
.
А потім були радісні хвилини у всіх нас,
Коли сини заглянули під наші вже подушки.
І радості не було меж у той щасливий час,
Що в тата з мамою також були дарунки.
.
Про Тебе Миколай не забував, це не секрет,
Він радість цю приносив в день цей зрання.
В очах Твоїх я бачив задоволення в момент,
Що він так точно вгадував усі бажання.
.
І в цей святковий і морозний, світлий день
Прийду до Тебе зранку знов я на могилу,
Поставлю подарунки... Й помолюсь як все,
Засвічу свічечки і в тузі постою хвилину.
.
Твій Володя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601423
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.08.2015
автор: DVI