[i]Ранішня пінка туману густого
Там, де зарінки, там, де облога ;
Там оживають невпізнані мари,
Стираються в думи сонливі хмари...
Росами ллється кришталь по траві,
Ніяк не займеться вогник душі ;
Спалахують іскри і падають ниць -
Згаслі звізди не мають обличь...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601525
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2015
автор: Мандрівник