Річниця волі, та не тішить свято.
Війна зжувала всю його окрасу.
Рука кістлява душить горло брата.
І кров гуляє жилами Донбасу.
Ми – центр, де в січі дві схрестились сили
За вибір шляху й цінності житейські.
Ми кров’ю карму промахів омили,
Щоб нам відкрили врата європейські.
Не тішить свято… Ранений жде ранку.
Молитву щиру мати шле до Бога.
Я не вдягну сьогодні вишиванку.
Хоч вірю, прийде наша перемога!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601540
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.08.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)