Жартувати під яблунею лісової…

Жартувати  під  яблунею  лісової...

Жартувати  під  яблунею  лісової,
і  розмовляти  з  дівчиною  молодою,
ах,  я  з  файної  й  гарної  небою,
я  ніколи  не  забуваю  від  стрункої,
та  й  вже  не  забуду  від  любові,
і  клянуся  що  ніхто  її  крові,
не  наділає  ні  не  буде  чим  злляти,
а  цілуватиму  з  бажанням,
і  грати  з  неї  прядки  і  обнімати,
коли  захоплю  з  коханням,
і  знову  під  вічний  тий  вечір,
коли  не  мозна  казати  слова,
коли  нема  тут  якесь  речі,
коли  приходить  загадкова,
річ  що  ми  завтра  разом  знову,  
 підемо  на  яблуню  лісову.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601615
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2015
автор: Син Володимира Ш.