У кожній людині є сонце, лиш дайте йому світити! (Сократ)
Я зацвіту таким красивим цвітом,
Таким пахучим квітом.
І ще й в морози, люті з вітром...
Я зацвіту, отим незвичним цвітом.
А потім чи розвіюсь в пелюстках?
Колись таки розвіюсь у просторах,
Мене знайдуть в будинках на дахах,
Мене знайдуть і у стодолях.
Та це не значить, що мене не стало!
Це видозмінення мене,
Моє цвітіння у світі ще кружляло,
Воно, як диво, ніколи не мине.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601646
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2015
автор: Олена Бобрик