Зачаїлося небо похмурим дощем.
Блок-пости - у звичайнім режимі.
Спершу наш. Потім другий минаєм. І щем:
Чи не сон? Де це я? В Україні!
200 років святкуємо разом усі
Від Народження батька -Тараса.
Запланований був вже давно у Москві
Спільний наш Ювілей тут, на трасі.
У руках - автомати. Обабіч доріг
БТР, снайпери, кулемети...
Всі чекають: чи скоро святковий пиріг
Подадуть дипломати й поети?
І не знаєш, що краще в вітання сказать:
"Не стріляй!" чи ""Борися - побориш",
Чи змовчати. Бо можеш когось налякать,
Як Тарасовою заговориш.
Тож зі святом Шевченка, російські брати.
Та чи зможемо ми зрозуміти,
Як змогли два народи до цього дійти?
Всі ми з вами Адамові діти.
09.03.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601711
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.08.2015
автор: Тетяна Бонд